пустити кулю в лоба

1. n

1) подув; подих; порив вітру

2) звук духового інструмента

3) звук при сяканні

4) фонтан кита

5) розм. хвастощі; хвастун

6) мет. продувка; бесемерування

7) відпочинок; перерва, щоб поїсти; перекур

8) гульня

9) кладка яєць мухами

10) цвіт; цвітіння

11) розквіт

2. v (past blew; p.p. blown)

1) дути; віяти; повівати; розвіювати; гнати (про вітер); нестися

2) грати, сурмити (на духовому інструменті)

3) звучати (про сирену, свисток тощо); свистіти; гудіти

4) пихкати; пихтіти, важко дихати

5) дмухати; студити

6) зігрівати (сушити) диханням

7) випускати фонтан (про кита)

8) видувати (скляні вироби)

9) продувати, прочищати (тж blow through, blow out)

10) розм. курити, палити

11) роздмухувати (вогонь тощо)

12) запалювати, розпалювати

13) бушувати, вибухати гнівом

14) розм. поширювати (чутки тощо)

15) розм. обнародувати; проголошувати

16) заганяти (коня)

17) розм. хвастати, хвалитися

18) проклинати

19) амер., розм. тікати; дременути

20) розм. розтринькувати; пригощати

21) розм. нудитися

22) театр. забути текст (репліку)

23) розм. програти, проґавити

24) розм. ліквідувати; знищити

25) майстерно робити щось

26) класти яйця (промух)

27) перегорати (про запобіжник)

28) мет. подавати дуття

29) цвісти

30) перен. процвітати, розцвітати

* * *

1) удар

2) нещастя, удар долі

3) гipн. гірський удар; обвалення покрівлі

1) подув; порив вітру

2) звук духового інструмента; звук при сяканні

3) фонтан кита

4) хвастощі; хвалько

5) метал. продувка; бесемерування

6) гeoл. вихід рудної жили на денну поверхню

7) cл.; вiйcьк. перепочинок

8) = blow out II

9) кладка яєць мухами

10) cл. кокаїн

1) дути, віяти ( про вітер)

2) гнати ( вітром); розвівати; нестися

3) грати ( на духовому інструменті); дути ( у свисток); видавати звук ( про духовий інструмент); свистіти (про сирену, свисток)

4) дути на що-небудь, студити; зігрівати, сушити або прохолоджувати подихом; роздмухувати ( вогонь)

5) видувати (скляні вироби, мильні бульбашки е т. д.)

6) продувати, прочищати (тж. blow through; blow out); очищати від вмісту ( повітрям або газом)

7) підривати (нaпp., динамітом) (тж. blow up, blow down, blow in); вибухати (тж. blow up)

8) лопатися (про камеру, покришку); розірватися від внутрішнього тиску

9) пихкати; важко дихати; загнати ( коня)

10) перегоряти ( про запобіжники); перепалювати (запобіжники; тж. blow out)

11) поширювати (новини, чутки; тж. blow about, blow abroad)

12) бушувати, вибухати гнівом

13) викривати

14) хвастати

15) тринькати ( гроші); пригощати

16) cл. іти, тікати

17) cл. програти; проґавити

18) cл. ліквідувати

19) хандрити

20) театр. жapг. забути текст, репліку

21) cл. майстерно робити що-небудь

22) eвф. (p.; p. blowed) лаяти, проклинати

23) класти яйця ( про мух)

24) випускати фонтан ( про кита)

25) курити або вдихати наркотик

26) заст. розпалювати ( пристрасті)

27) aмep.; cл. займатися мінетом, фелаціо

28) метал. подавати дуття

29) тex. парити (про сальник, фланець) ІІ Б to blow smth to some state доводити що-небудь до якого-небудь стану

1) цвіт, цвітіння

2) розквіт

1) цвісти

2) розцвітати

пустить

1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;

2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.

* * *

несов.; сов. - пуст`ить

р. лба)

1) лоб (р. лоба, м. (на) лобі, им. мн. лоби), чоло (им. мн. чола); срв. Чело. [Пани чубляться, а в мужиків лоби болять (Номис). Широкою долонею обтирав собі піт із чола (Франко). Він уклонився, торкнувшись чолом землі (Коцюб.)]. Лоб высокий, низкий - високий, низький лоб, високе, низьке чоло. [Мов хмарами було повите її високе біле чоло (Грінч.)]. С высоким лбом - високолобий, високочолий. [Мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять (Шевч.)]. С выпуклым, крутым лбом - горболобий. С большим лбом - см. Лобастый. Бить, ударить лбом (о баране) - буцати, буцнути. [І баран буцне, як зачепиш (Номис)]. Ударяться, удариться лбами - буцатися, буцнутися, битися, вдаритися (тріснутися) навлобки. [Тріснулися навлобки барани (Кролевечч.)]. Подкатывать глаза под лоб - пускати очі під лоба, (диал.) завірати очі. Медный лоб - мід(я)не чоло, безчільник, нахабний дурень. Лоб широк, а в голове тесно - під носом косити пора, а на розум не орано. Выше лба уши не растут - вище тину лобода не бува. Хлоп его в лоб, да в мешок - цок у лобок, та в писану кайстру. Как поленом по лбу - як обухом по голові. Лбом стены не прошибёшь - головою (лобом) муру не проб'єш. Будь он семи пядей во лбу - будь у нього розуму аж понад голову, будь він (з його) і наймудріша голова. Лоб забрили - зняли чуба. Всадить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба;

2) (фронтон) чоло - см. Перёд 1;

3) (бой в молоте) чоло, фана, (иногда) бана;

4) Лоб бараний, геол. - баранячий лоб, кучерява скеля.

* * *

1) лоб, род. п. ло́ба; (преим. - чело) чоло́ и чо́ло

2)